Хто всі ці люди навколо мене і чого я їх знаю?

 Зробив опитування щодо того, який доспис робити наступним, у своєму профілі в Інстаграм. Перемогу здобув пункт "Про речі, які відбуваються навколо мене зараз". Але справа в тому, що я не сильно і рефлексую на якусь тему зараз. Це на цивілі був час цим займатися. Тут такого немає. Потрапивши в армію, людина може не впасти з небес на землю. Їй треба ще укопатися, десь на 1.60м. приблизно. І чим краще ти укопаєшся і чим чистіше буде твоя зброя, тим довше ти проживеш. Мене така участь не застала. Поки, на момент написання цього допису, у мене все добре. Але навіть все так рутинно добре, що і розповісти особливо немає чого. Але, я думаю, що кожен у моєму становищі не нарікав би на долю. Це ж добре, коли ти в армії воюючої країни і в тебе все добре?  Одна з мабуть таких речей, які далися в знаки, це постійна присутність людей поряд. Будучи тут, де я зараз, ти ніколи не підеш кудись сам. Якщо це якесь приміщення, то там 100% буде хтось ще. Цієї зими я жив у будинку своєї мами в дач...

Музика : Тартак - жити Як може хтось із вас знає, я в армії. І я вирішив сам через рекрутинг піти в 93омбр "Холодний Яр".Зафіксую своє до цього відношення! Я не герой і ніколи ним не був і не стану. Піти на третьому році війни, але "добровільно", ну така собі історія. Не кажу, що цього не треба робити, але й великим героїзмом це не назву. Просто є такий факт Мої друзі не сильно здивувалися. На те вони й друзі, щоб знати мене добре. Але взахваті не були і радили все ж таки подумати. Знайомі часто питають, як і чого я прийняв таке рішення. В цьому тексті будуть спроби якось це осмислити і подати у зрозумілій вам формі. [CENSORED :) ] Далі особисте життя. Моя дівчина пішла від мене ще в 21 році по причині, що я не привітав її з днем Святого Валентина. Вона потім пояснила своє рішення. Відтоді я сам. Всі намагання хоч якось завести стосунки ні до чого не привели. І тут я звинувачую лише себе. Себе і тільки себе. Щось в мені, як в механічній машинці, зламане і не підляга...