Після відпустки
Бо твій голос, бо твій голос – щедра повінь, Я мов колос, зелен-колос нею повен. Жовтий лист спаде і виросте зелений, А ти в пісні будеш завжди біля мене. Повернувся на службу. Поки все стабільно і рутинно. Немає найменшого навіть розуміння, що чекає далі мене і мою країну.Перейшов в режим життя "Один день". Прожив день і добре. Світогляд і погляд на речі теж звузився до рамок 24 годин. Можу робити прогнози лише на те, що може відбутися зі мною за цей час. Не більше не менше. Після відпустки відчуваю якесь спустошення. Раніше ми називали таке "постфестивальний синдром", це коли тобі 3\4 дні фестивалю було дуже добре і весело, а потім починаються звичайні трудові будні. Зараз намагаюся підтягнути свій рівень англійської мови. Правда, виходить дуже погано. Я пообіцяв собі, що за день буду переглядати хоча би одну годину контенту англійською мовою і не буду більше дивитися кіно з дубляжем. Лише з субтитрами. Ще до відпустки встиг подивитися чудовий серіал ...