Після відпустки

Бо твій голос, бо твій голос – щедра повінь,
Я мов колос, зелен-колос нею повен.
Жовтий лист спаде і виросте зелений,
А ти в пісні будеш завжди біля мене.

Повернувся на службу. Поки все стабільно і рутинно. Немає найменшого навіть розуміння, що чекає далі мене і мою країну.Перейшов в режим життя "Один день". Прожив день і добре.

Світогляд і погляд на речі теж звузився до рамок 24 годин. Можу робити прогнози лише на те, що може відбутися зі мною за цей час. Не більше не менше.

Після відпустки відчуваю якесь спустошення. Раніше ми називали таке "постфестивальний синдром", це коли тобі 3\4 дні фестивалю було дуже добре і весело, а потім починаються звичайні трудові будні.

Зараз намагаюся підтягнути свій рівень англійської мови. Правда, виходить дуже погано. Я пообіцяв собі, що за день буду переглядати хоча би одну годину контенту англійською мовою і не буду більше дивитися кіно з дубляжем. Лише з субтитрами.

Ще до відпустки встиг подивитися чудовий серіал "Дивовижна Місіс Мейзл", хоч іноді він виглядає карикатурно і не відображає реальне життя стендап коміків, але як серіал хороший.

Дуже рекомендую серіал "I'm Dying Up Here", назву перекладали як тільки можна, тому залишу назву оригіналом. Жаль, що серіал не отримав продовження і завершився на 2 сезоні. Але всеодно, до перегляду рекомендую.

Почав читати книжку "Чому нації занепадають". На жаль, не зміг знайти собі друкований варіант. Читаю електронну. Також усім рекомендую.

Поки, був у відпустці, мав супутницю, яка не давала навіть 10 хвилин мені продихнути і подивитися ютуб, тому пропустив падіння режиму Асада в Сирії. Хоч, я вже більше року моніторю обстановку на близькому сході. Колись давно я мав візу в Іракський Курдистан, але не зміг туди добратися через ковідні обмеження. Зараз дуже шкодую, що не почав рішуче туди добиратися, були варіанти, але я їх проігнорував.

Якщо в Сирії, хоча би в західній частині встановиться стійкий політичний режим і буде можливість мені покинути територію України, а в Сирію буде можливість в'їзду, то 100% відвідаю Дамаск і Латакію.

На жаль, бачу купу людей, які взагалі не можуть зрозуміти, що відбувається в світі. Тут можу порадити канал "good times bad times ukraine", де коротки

Також в такій чудовій країні, як Мавританія є потяг через пустелю Сахара. Він їде добу і туристи-екстримали забираються в середину і таким чином проїжджають через пустелю. Якби була можливість, то вже збирав би кошти та готувався до такої мандрівки. Якщо вдастся пережити цей кошмар і війна закінчиться, то теж відвідаю.

Курити не почав.

Дуже мою свідомість доїдає депресія і постійні нав'язливі думки, які сверлять мені мозок 24\7. Поки не купував собі гедазипам, але все ще попереду.

Бачу невелику кількість переглядів на попередньому дописі, хоча посилання на блог ніде немає. І в сторіс я ніяк не анонсував. Дякую тим, хто читає! Я це бачу і ціную.

Але на всьому буде лежати сніг
І скільки би я не говорив: "Прощай"
Вертатись до тебе все, що я справді міг
Щоб залишатися довше ніж зазвичай...