Хто всі ці люди навколо мене і чого я їх знаю?

Тепер я чув, як десь били важкі гармати. А так усе було майже спокійно; тільки інколи за темною заслоною дужче спалахувало полум'я та падав у темряві фронтон будинку. Гармати били впевнено й розмірено, і я думав: любі гармати! Я знаю, що це підло, але я так думав. Господи, як миротворно, як заспокійливо гули ті гармати: глухо й суворо, мов тиха, майже піднесена органна музика. Якось шляхетно. Як на мене, у гарматах є щось шляхетне, навіть коли вони стріляють.   Генріх Белль "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа..." Мій блог став дуже депресивним, визнаю. Щось літо дуже холодне. Одна з ознак глибокої депресії, коли речі, які раніше приносили задоволення, більше не приносять. Вкинув дозу дешевшого дофаміну, шляхом купівлі приставки Nintendo 3DS LL. На певний час спрацювало, але в довгостроковій перспективі тільки навпаки віддалило всі надії на нормальність. Будинок свій поки залишив у спокої, але ні дня не шкодував, що купив його. Моя мама зараз садить там город і...

 У мене все добре. Відсвяткував своє 29. В колі побратимів. Відбувається те, що і мало відбутися. Раніше я вважав армію певним етапом свого життя, який пройде і далі мене знову буде чекати повернення у цивільне життя. Але ось вже 16 червня буде два роки, як я прийняв присягу. Два довгих, довбаних і дуже складних роки. І надії на те, що далі буде легше, немає.Тепер, це і є моє життя. Так воно проходить. Відновив аккаунт в Інстаграм і тепер маю бажання його вже видалити назавжди. Єдине, це непоганий архів моїх сторіс і фото. Просто так його видаляти я би не хотів. За чим я не буду шкодувати, то це за людьми, на яких підписаний. За більшістю. Байдужі і холодні люди, з якими у мене є колекція діалогів, які вони не читають. Не те, що би я ображався, але сформувалася тенденція і варто якось на це реагувати. Просто проковтнути це я не можу. Не можу.  Продовжую свою "Війну" з Motorola Solutions. Трохи почав розуміти суть лівацьких звинувачень у бік великих транснаціональних корпораці...