Тут

 У мене все добре.

Відсвяткував своє 29. В колі побратимів. Відбувається те, що і мало відбутися. Раніше я вважав армію певним етапом свого життя, який пройде і далі мене знову буде чекати повернення у цивільне життя. Але ось вже 16 червня буде два роки, як я прийняв присягу. Два довгих, довбаних і дуже складних роки. І надії на те, що далі буде легше, немає.Тепер, це і є моє життя. Так воно проходить.

Відновив аккаунт в Інстаграм і тепер маю бажання його вже видалити назавжди. Єдине, це непоганий архів моїх сторіс і фото. Просто так його видаляти я би не хотів. За чим я не буду шкодувати, то це за людьми, на яких підписаний. За більшістю. Байдужі і холодні люди, з якими у мене є колекція діалогів, які вони не читають. Не те, що би я ображався, але сформувалася тенденція і варто якось на це реагувати. Просто проковтнути це я не можу. Не можу. 

Продовжую свою "Війну" з Motorola Solutions. Трохи почав розуміти суть лівацьких звинувачень у бік великих транснаціональних корпорацій. MSI жадібна до грошей корпорація, яка дбає лише про свою вигоду.

"Релізнув" власний поганенький рушій на PHP. Спеціально під це завів тред на Реддіт, де написав, що мій код найкращий у світі і отримав хвилю критичних зауважень, серед яких багато по ділу. Буду потихеньку вдосконалювати його і переписувати. Буде чим зайнятися.

Будинок поставив на паузу, лише моя мама саджає там квіти і город. Не знаю. Поки я зайнятий 90% в армії, важко думати про будинок. Я хочу повністю контролювати весь процес його будівництва і будуватиму його сам або стоятиму за спинами тих, хто це буде робити. Інакше ніяк

Думаю прикупити собі землі сільськогосподарського призначення. Але поки вагаюся. Можливо, оберу якісь інші варіанти. Можливо, просто пролонгую депозити і все. Думаю, поки думаю.

На День Народження подарував сам собі ігрову консоль Nintendo 3DS LL і світшот з написом "Це життя нікчемне і його не варто жити".

Як написала мені колись одна дівчина, з якою я намагався познайомитися: "На цьому ми діалог і завершимо".