Перший пост

 Мої вітання.

Роблю перший пост для того, щоб розповісти про цей блог і навіщо він створений.

Мене звати Семен, мені 27 років і це буде мій персональний блог, який стосується виключно мого життя, якихось думок і переживань, які скопилися за цей час.

Останні 10 років мого життя пройшли дуже насичено і я розпорошив по різним закуткам інтернету фото і згадки про це. Зараз хочу для себе все це якось осмислити, відрефлексувати і зрозуміти, що взагалі далі робити.

За цей час я відвідав(в хронологічному порядку): Білорусь, Литва, Молдова,Польша, Автсрія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Туреччина. Ще я мав візу Іракського курдистану, але так і не доїхав туди. 

Я був на безлічі різних культурних і не дуже заходів, відвідав купу міст, місць і просто вів активний спосіб життя. В деякі роки у мене могли бути десятки квитків на потяг в різних кінцях нашої і не тільки країни. Іноді я міг прожити довгий час, прокидаючись в новому місці кожен день.Іноді, я навіть не знав, як я туди потрапив.

В перших своїх дописах я хочу сфокусуватися на подіях, які сталися за останні 10 років.

Далі буде короткий персказ подій, які мали місце в моєму житті до 2012. Я не готовий ще заглибитися в цей період життя. Але коротко розкажу.

Я мав честь народитися в славному місті Суми, 10 травня 1997 року. Мої батьки: професійний музика Ігор Іваровський(1963р. м. Алчевськ) і Ніна Попова/Іваровська(1961р. росія, алтайський край, місто рубцовськ).Вони українці по національності.

Я лише недавно набрався сміливості, і спитав батька, як він зустрів мою маму, він почав розповідати словами "Я працював музикантом в оркерстрі цирку м.Кисловодськ. Це на північному Кавказі".

Про батьків може й зроблю якісь окремі дописи.

Тепер ви, можливо, розумієте що було далі.Звісно, ні. 

Також маю старшого на 6 років брата Антона. Де він зараз...не знаю. Років 6 його вже не бачив. Іноді питаю в мами, чи він живий. Каже, вроді живий.

Після мого народження батьки через фінансові проблеми змушені були преїхати в с. Липняк біля Сум, а потім у Велику Чернеччину. Цей період свого життя я пам'ятаю погано. Але єдине, що можу сказати, що жили ми тоді дуже бідно.

На початку нульових мій тато вирішив спочатку сам трохи, а потім і з сім'єю переїхати до Києва, як можна ближче. Заробітна плата в Сумах тих часів була дуже низька і роботи було мало.

А Київ і тоді і зараз давав якісь перспективи.

Потім був переїзд в Бровари, а потім покупка власного будинку в с.Кобижча, де я жив аж до 2013 року. В перший клас, я пішов в цьому ж селі і провчився там до 5 класу. Потім перейшов у Бобровицьку гімназію, яку з горем навпіл закінчив у 2014 році.

В школі вчився погано, мав купу проблем з викладачами і більшість людей того часу мене терпіти не могли. Я був дуже складною людиною.

Є що розказати за гімназійний період, але це теж вартує окремого допису.

Далі ж будуть переважно дописи, які стосуються мого вже свідомого життя, коли всі рішення я приймав(або не приймав) сам.

Далі планую розвивати всі дописи за напрямками: концерти, подорожі, інші важливі або цікаві життєві події.

Залишайте, будь ласка, коментарі. 

В коментарях заборонено ображати один одного!